Переход о/e → і в украинском

Оказывается, не всё так просто в переходе o/e → і в украинском: открытый слог — o/e, закрытый слог — і… Так, это общее правило не объясняет соответствий типа радість — радості — радісний, где слог с o/i во всех случаях закрытый. Да и соответствия міг — могла — могло — могли общее правило тоже объясняет не очень. Хотя последний случай можно с натяжкой объяснить латинским правилом muta cum liquida: смычный согласный перед плавным л/р отходит к последующему слогу и делает предыдущий слог открытым (мо-гла, мо-гло, мо-гли). Но форму инфинитива могти (а не * мігти) всё равно объяснить этим не получится.

Вот что пишет об этом переходе Википедия:

Але є ще ряд випадків переходу о й е в і в закритих складах, що ми їх уже не зможемо зрозуміти за основним правилом про перехід їх на і в закритих складах; щоб зрозуміти такі випадки чергування, як міст — мосту, утікши — утекла, радістю — радости тощо, де, здається, закритий склад і при о, е і при і, треба знати ще таке: переходять у вкраїнський мові старі о й е насправді не геть у всіх закритих складах, а в таких тільки закритих складах, що постали після зникнення особливих глухих звуків (вони колись означувалиіся знаками ъ і ь) в наступному сусідньому складі. Таким чином ми маємо сніп із старого снопъ, міст із старого мостъ, мігши із старого могъши, піч із старого печь, радість із старого радость (але радості із стар. радости), радістю із стар. радостью, гість із стар. гостьгістьми з стар. гостьми (але гості з стар. гости), різно з стар. розьно (але розбити з стар. розбити) і т. ін. От чому й буде:

міг, мігши, але могла, могли, могти;
ріс, вирісши, але росла, росло, рости;
вів, вівши, але вела, вести;
пік, пікши, але пекла, пекли, пекти;
утік, утікши, але утекла, утекли, утекти;
ніс, нісши, але несла, несли, нести;
плів, плівши, але плела, плести;
замів, замівши, але замела, замести. 

Иными словами, в i переходили только e/o, у которых происходило компенсирующее удлинение в ē/ō в результате отпадения сверхкратких редуцированных гласных ъ/ь: могъ → мōг → міг; радость → радōcт’ → радість; печь → пēч → піч. В случае с переходом o → i  цепочка была более длинной:  [o] → [ō] → [u] (в польском осталось на этом этапе, в украинском пошло дальше) → [ü] → [i].

Аналогично (но не перед всеми согласными) происходил переход [o] → [ō] → [u] в польском; [u] в таких случаях орфографически обозначается ó как напоминание о том, что оно произошло из удлинённого [o]:

mogłem «я мог» — mogłeś «ты мог» — mó  (из * mogłъ → * mōgł)«он мог», mogła «она могла» и т.п.

Кроме того, Википедия напоминает, что в некоторых случаях o и e вообще не могли переходить в і в закрытых слогах. Речь идёт об о и е, которые возникли из древних редуцированных ъ и ь в ударной позиции (в безударной редуцированные отпадали).

Не переходять у і:

а) Ті о й е, що можуть випадати: сон — сну, пісок — піску, сніжок — сніжку, хлопець — хлопця, роздер — драти, вітер — вітру і т. ін.

б) У групах -ор..., -ов-..., -ер-..., та -ро-..., -ло-..., -ре-... — між приголосними: горб, вовк, смерть, кров, клоччя, хрест і т. ін.

Вот так всё непросто.

Реклама

Добавить комментарий

Заполните поля или щелкните по значку, чтобы оставить свой комментарий:

Логотип WordPress.com

Для комментария используется ваша учётная запись WordPress.com. Выход / Изменить )

Фотография Twitter

Для комментария используется ваша учётная запись Twitter. Выход / Изменить )

Фотография Facebook

Для комментария используется ваша учётная запись Facebook. Выход / Изменить )

Google+ photo

Для комментария используется ваша учётная запись Google+. Выход / Изменить )

Connecting to %s

%d такие блоггеры, как: